Понад десять років художник працював над проектом, що присвячений танцю. Тема виявилася дуже широкою, майже неосяжною. Для неї художник зробив величезну кількість замальовків, графічних та живописних робіт. Доклавши багато зусиль, він, як і колись Едгар Дега, у пошуках нових мотивів, спостерігав за танцем, вивчав його, намагався проникнути в його суть.
Його цікавили краса та грація рухів, емоційна складова, яку він бездоганно втілив у своїх роботах. До серії, що представлена на виставці, увійшли майже усі види танцю: від класичного до сучасного, а географія вражає: Японія, Китай, Італія, Іспанія і т.д.
Працюючи над цим проектом, художник пройшов довгий шлях творчого пошуку. Його стиль еволюціонував. Тонко, емоційно та експресивно він відтворив танець рухів на полотні, використовуючи несподівані ракурси. Це унікальна живописна манера, де головні складові – пластика лінії, експресивні мазки, контрастна кольорова гама. Художник досконало відчував характер танцю. Як і визначав його кульмінаційні моменти. Майстерно і невимушено він вибрав саме їх для зображення.
Поєднавши в своїх роботах реалістичне зображення танцюристів, він зобразив танок в ірреальному просторі, тим самим розтинаючи часові кордони. Ця невизначеність місця дії та часу надала картинам постмодерністичного наголосу.
